Апеляційна інстанція Вищого антикорупційного суду залишила колишній вердикт стосовно юриста Олексія Панасенка без змін. Феміда визнала захисника винним за частиною 4 статті 27 та частиною 3 статті 369 Кримінального кодексу України через підбурювання до пропонування хабара посадовцю з відповідальним становищем. Йому призначено чотири з половиною роки тюрми, а також трирічну заборону обіймати адвокатську практику.

Згідно з матеріалами судового рішення, фігурант переконав жінку, стосовно якої розслідувалося кримінальне провадження, пообіцяти представнику Офісу Генерального прокурора п’ять тисяч американських доларів. Прокурорське обвинувачення стверджує, що ці гроші призначалися за ухвалення вигідних процесуальних рішень, зокрема за внесення до суду клопотання про звільнення підозрюваної від кримінальної відповідальності.

Судова інстанція з’ясувала, що правник вимагав підписання угоди, за якою вказана сума маскувалася як оплата його професійних послуг. Детективи НАБУ та прокурори САП відкрили кримінальне провадження після звернення самої заявниці.

Олексія Панасенка взяли під варту одразу в судовому засіданні. Суд визначив покарання, що наближене до мінімальної межі передбаченої санкції, проте реальний термін ув’язнення та заборона на професію лишилися чинними. Період перебування під вартою з 19 січня зараховується до загального терміну відбування покарання.

Цей судовий прецедент є важливим для правничої спільноти, адже суд розцінив угоду про юридичні послуги як метод маскування незаконної вигоди. Межа між легітимним гонораром та приховуванням хабара посадовцю залежить не від юридичної форми документа, а від доведеності факту домовленості щодо передачі грошей службовій особі. Відтак, у подібних кримінальних провадженнях вирішальним для захисту стають докази обсягу та фактично наданої чи запланованої юридичної допомоги за угодою.