Жінку закликають погасити заборгованість за опалення та гарячу воду на суму 87 591 гривень. Проте вона відмовляється це робити, оскільки не має доступу до квартири. Про це повідомляється в рішенні Святошинського районного суду міста Києва, оприлюдненому 26 січня 2026 року.
Жінка є споживачкою послуг із централізованого опалення та постачання гарячої води, але не сплачує вчасно за ці послуги, що призвело до виникнення заборгованості. За період із 01.05.2025 по 31.07.2025 року борг становить 54 447 гривень, а за період із 01.11.2021 року за послуги з постачання теплової енергії – 29 278 гривень та за абонентське обслуговування – 999 гривень. Крім того, на підставі договору від 11.10.2018 року про відступлення права вимоги КП «Київтеплоенерго» отримало від ПАТ «Київенерго» право вимоги до неї щодо оплати спожитих до 01.05.2018 року послуг із централізованого опалення на суму 17 371 гривня.
16.09.2025 року від жінки надійшов відгук на позовну заяву, в якому вона не визнає позовні вимоги та заперечує обставини, викладені КП «Київтеплоенерго». Вона зазначила, що не є єдиним власником квартири, їй належить лише частина житла, а інша частина належить особі, яка вважає себе повним власником. Через це вона не має доступу до квартири, у зв’язку з чим у вересні 2015 року зверталася до поліції з відповідною заявою. Також вона просила застосувати строк позовної давності до заборгованості за послуги, спожиті до 01.05.2018 року, на суму 17 371 гривня.
Яким було рішення суду?
Позовні вимоги комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до жінки щодо стягнення заборгованості було задоволено частково. З неї на користь цього підприємства стягнуть заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 74 988 гривень.
«Як видно з розрахунку заборгованості за послуги, надані до 01.05.2018 року ПАТ «Київенерго», право вимоги на які було передано КП «Київтеплоенерго» відповідно до договору відступлення права вимоги (цесії) від 11.10.2018 року, заборгованість за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води нараховується з липня 2015 року. Це свідчить про те, що в задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості за період із липня 2015 року по березень 2017 року слід відмовити через пропуск строку позовної давності. Суд звертає увагу позивача на те, що укладення договору відступлення права вимоги 11.10.2018 року не перериває строків позовної давності та не є новим строком для їх обчислення для нового кредитора. Позивач не звертався до суду із заявою про визнання поважними причин пропуску строку позовної давності. Таким чином, враховуючи, що позивач заявив вимоги про стягнення заборгованості за період із 01.07.2015 року, суд вважає правомірним застосування строку позовної давності щодо стягнення заборгованості за період із 01.07.2015 по 12.03.2017 року. Отже, за період із квітня 2017 року до 01.05.2018 року з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за централізоване опалення – 7 258 гривень, 3% річних – 236 гривень та інфляційні втрати – 1 025 гривень, що загалом становить 8 519 гривень. Незалучення відповідачем до участі в справі інших осіб, які зареєстровані, проживають або є власниками вказаної квартири, не може бути правовою підставою для відмови в задоволенні позовних вимог до інших споживачів, які несуть солідарний обов’язок щодо оплати комунальних послуг. Твердження відповідача про те, що вона не є єдиним власником квартири і тому не повинна нести відповідальність перед позивачем, не спростовують висновків суду. Адже в разі наявності інших співвласників та самостійного виконання відповідачем зобов’язань перед позивачем, вона має право вимоги до інших співвласників пропорційно до їхньої частки у власності», – підкреслив суд.