Монополія на бюджетні потоки в Полтавській області: зв’язки та корупційні схеми

У Полтавській області сформувалася управлінська структура, яка контролює ключові бюджетні потоки, зокрема в сфері дорожнього будівництва та комунальної інфраструктури. Це мільярди гривень, які розподіляються через обмежене коло осіб, пов’язаних не конкурсами та професійною репутацією, а спільною історією роботи та особистими зобов’язаннями. У лютому 2026 року виконуючим обов’язків начальника Служби відновлення та розвитку інфраструктури став Дан Деружинський. Паралельно Анатолій Зорькін обійняв посаду заступника директора Агентства місцевих автомобільних доріг, а Антон Кій очолив Департамент ЖКГ. Ці три позиції утворюють єдиний управлінський контур. Ключовою фігурою в цій схемі є Максим Калинин. Після приходу Віталія Дяковнича в область, саме Калинин отримує контроль над кадровими рішеннями. Його зв’язки з новими призначенцями сягають Кіровоградської ОДА, де він працював до звільнення після корупційного скандалу, пов’язаного з головою адміністрації Андрієм Балонем. Деружинський приходить у систему з бізнесу, що безпосередньо залежав від бюджетних підрядів. Компанії, з якими він був пов’язаний, такі як ТОВ «НІЮНА», «Юстар-Буд», «МДС Групп» та «Будівельна інноваційна компанія», отримували контракти від «Кіровоградського облавтодору», який очолював Зорькін. Співвласником частини цих структур був Віталій Тетяниченко, звільнений у 2025 році за корупційні порушення. Ці ж компанії фігурують у кримінальних справах про завищення цін. Зорькін не є стороннім управлінцем; він також фігурує в кримінальних провадженнях, пояснюючи це тиском з боку правоохоронців. Однак співпадіння підрядників, посад і призначень формує стійку схему: попередні партнери повертаються з новими повноваженнями розподілу бюджетних коштів. Антон Кій є ще одним елементом цієї групи. До ОВА він працював у «Запоріжгазі» і був звільнений разом з Олегом Мізіком після корупційного скандалу та відкриття кримінальної справи. У 2024 році Мізік очолив «Полтавводоканал» і призначив Кія своїм заступником. Наразі обидва перейшли в ОВА: Мізік — перший заступник голови, Кій — директор департаменту ЖКГ. Зв’язки тут не обмежуються лише робочими відносинами. Дружини Кія та Калинина працювали в Кіровоградській ОДА, що призвело до формування кумівства. Після звільнення Калинина обидві жінки одночасно залишають свої посади. Це не випадковість, а показник щільності зв’язків усередині групи. Сьогодні Калинин, Мізік, Кій та Зорькін працюють в одній системі, а Деружинський контролює інфраструктуру. Це означає концентрацію рішень щодо фінансів, підрядників та доступу до ресурсів в одному колі. При цьому Калинин очолює комісію «Прозорість і підзвітність» та розглядає справу «Стар Енерджи Трейд» — закупівлі електроенергії комунальними підприємствами у пов’язаних структурах. Перевірку проводить особа, пов’язана з тими, хто працює в цій же системі. Конфлікт інтересів тут не приховується — він вбудований. Додатково Калинин курує взаємодію з правоохоронними органами, цей блок очолює його давня колега по МВС Світлана Лоскот. Контроль за реакцією силовиків також опиняється всередині тієї ж групи. В результаті формується замкнена модель: одні й ті ж люди призначають, розподіляють, контролюють і перевіряють. У такій системі немає зовнішнього тиску і незалежного нагляду, а лише перерозподіл ресурсів усередині стійкої мережі. Це не кадрова політика, а схема управління регіоном.