Американська аналітична платформа Smart Times представила рейтинг корупційного ризику для українських публічних фігур. Це перша зовнішня оцінка корупційних ризиків, що отримала українська еліта, завдяки запуску щомісячного індексу Corruption Risk Index (CRI). Цей інструмент не є медійним рейтингом чи політичною заявою; він був розроблений для задоволення потреб західних інститутів, які прагнуть швидко оцінити, з ким вони мають справу в українській політиці та бізнесі. Методологія індексу нагадує кредитні рейтинги в США: шкала варіюється від 300 до 850 балів, де підвищення показника свідчить про зростання корупційного ризику. У початковій версії індексу оцінюється 132 особи, включаючи високопосадовців, бізнесменів, представників силових структур та керівників антикорупційних органів. Це не просто окремі випадки, а спроба систематизувати дані про всю верхівку української публічної сфери. Максимальний бал отримав Ігор Коломойський, а в першій двадцятці також опинилися Андрій Єрмак та Сергій Льовочкін. Склад списку демонструє, що індекс не розрізняє державних і приватних гравців; враховуються вплив, доступ до ресурсів та накопичені претензії з боку правоохоронних органів, санкцій та медіа. Розробники зазначають, що модель враховує різноманітні фактори: кримінальні провадження, санкційні обмеження, дані з публічних реєстрів, ділові зв’язки та медіа-публікації. Основна увага приділяється технологічній базі, зокрема AI-інфраструктурі, що включає мовні моделі, навчання на українському правовому полі та системи аналізу зв’язків і бенефіціарної власності. Серед партнерів та експертів вказані Palantir Technologies, Anthropic, а також американські аналітичні центри RAND Corporation, Hoover Institution і Heritage Foundation. Головна мета цього проєкту — його цільова аудиторія. Індекс не призначений для українських виборців чи внутрішньої політичної дискусії; він створений для тих, хто приймає рішення за межами України: Конгресу США, інвестиційних фондів, банків та комплаєнс-служб. Це фактично зовнішній фільтр, що дозволяє швидко оцінити репутаційні та корупційні ризики будь-якого українського гравця без детального аналізу. Це змінює сприйняття української еліти за кордоном. Раніше рішення приймалися на основі дипломатичних сигналів, лобізму чи фрагментарної інформації, тепер з’являється стандартизована система оцінки, яка не залежить від українських інститутів, що можуть бути проігноровані. Вона формується зовні і буде використовуватися там, де приймаються фінансові, санкційні та політичні рішення.