Атаки України на російську морську інфраструктуру експорту нафти стали найсильнішим ударом по російській нафтовій галузі з початку повномасштабної війни. Ця нова хвиля атак зосереджена на вразливостях російської інфраструктури, що відповідає за експорт нафти та нафтопродуктів. Близько половини російського нафтового експорту та 60% експорту нафтопродуктів все ще проходять через балтійські порти, які колись були призначені для постачання до Європи, за даними аналітичного порталу Re: Russia. Обсяги, що постачаються на ці ринки, не можуть бути перенаправлені до Тихого океану, звідки здійснюється постачання нафти для азійських ринків. Це призводить до того, що близько 2,5 мільйона барелів нафти на день можуть залишитися в Росії, що змусить нафтові компанії скорочувати видобуток, що є стратегічною метою Києва. Дані показують, що незважаючи на зростання російських доходів на третій тиждень війни в Ірані, на четвертому тижні, коли українські дрони атакували порти, доходи впали на $1 млрд, що нівелювало виграш попереднього тижня. Ефективність українських атак викликала питання про можливість Росії протистояти цим ударам. Вразливість Росії, ймовірно, пов’язана з її нездатністю систем ППО протистояти масованим дроновим атакам. Ідея атакувати російський нафтовий сектор виникла в Києві ще в кінці 2024 року, а перша хвиля атак відбулася на початку 2025 року. Габріель Коллінз з Інституту Бейкера називає цю стратегію «кінетичними санкціями», на противагу традиційним «паперовим санкціям». Друга хвиля атак, що відбулася в серпні–грудні 2025 року, була більш масштабною і призвела до обмеженої паливної кризи в Росії. Уряд Росії розробив план стабілізації галузі, і до кінця року вдалося впоратися з проблемами завдяки наявності надлишкових потужностей. ЗСУ почали атакувати об’єкти транспортування нафти, завдаючи ударів по морським терміналам та танкерам. У грудні 2025 року Україна атакувала російську нафтову інфраструктуру 18 разів. У березні 2026 року ЗСУ завдали 10 ударів по балтійських портах, що призвело до часткового або повного припинення їх роботи. Експерти оцінюють, що російський експорт нафти скоротився на 2 млн барелів на добу, або на 40%. Втрати від атак поки що важко підрахувати, але відомо, що морський експорт російської нафти зріс на 20% після послаблення санкцій. Однак в останній тиждень березня він впав до 2,3 млн барелів на день. Балтійські порти, які забезпечують половину російського експортного морського постачання, стали своєрідною «Ормузькою протокою Путіна». Якщо українські сили зможуть цілеспрямовано атакувати чорноморські термінали, це може паралізувати нафтовий експорт Росії. Створення такого інфраструктурного колапсу є давньою метою України.