Колишній заступник керівника головної військової прокуратури Дмитро Борзих опинився в епіцентрі уваги антикорупційних органів. Згідно з розслідуванням ZN.UA, представників адвокатського об’єднання «Гарантія ваших прав» підозрюють у навмисному отриманні протиправного доступу до непублічних судових ухвал, завчасному інформуванні фігурантів корупційних проваджень про заплановані обшуки, а також у комерційному використанні службових відомостей. Окрім того, матеріал висвітлює контакти Борзих із представниками судової гілки влади, Офісу президента та факти тиску на експертів.
Першого квітня 2025 року Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура офіційно оголосили підозри Дмитру Борзих, Андрію Філюку й Максиму Комарницькому в рамках кримінального провадження під номером 52023000000000620. Як встановило слідство, починаючи із серпня 2022 року, спеціально створене програмне забезпечення кожні пів доби здійснювало автоматичну перевірку закритих рішень суду через персональний електронний носій одного із суддів Шевченківського райсуду. За даними представників преси, йдеться про служителя Феміди Василя Волошина.
Загалом детективи нарахували 39 615 таких запитів, в результаті яких було переглянуто 7 572 ухвали. Ці дані стосуються принаймні сотні кримінальних справ, з яких приблизно три десятки складають розслідування НАБУ щодо махінацій вищого рівня. Безпосереднім технічним виконавцем цієї схеми слідство вважає Костянтина Сайбеля. Свого часу, у 2019 році, він уже отримував дворічний умовний термін за схожий злочин — несанкціоноване проникнення до електронних реєстрів, розслідуванням якого тоді займалися майбутні колеги Борзих.
Журналістські джерела зазначають, що після того, як відбувся витік інформації про майбутні обшуки у справі колишнього міністра Миколи Сольського, учасники схеми оперативно поміняли мобільні пристрої та знищили частину доказової бази. Загалом НАБУ задокументувало понад тридцять епізодів витоку службових відомостей. Серед проваджень, якими цікавилися згадані особи, згадуються фінансові та політичні справи Бориса Кауфмана, Дмитра Ісаєнка, Григорія Козловського, Олександра Грановського, Вадима Новинського, а також епізоди щодо Державної служби спеціального зв’язку та комунального підприємства «Кінематика». Водночас автори розслідування підкреслюють, що наявність цих справ у переліку не обов’язково свідчить про те, що всі названі громадяни були клієнтами вказаної адвокатської структури.
Окремою лінією розслідування проходять спроби силового чи психологічного впливу на експертів, які аналізували матеріали та докази у справі. Антикорупційне бюро проводило приховані аудіозаписи в офісі адвокатів упродовж листопада — грудня 2023 року, після чого вилучило апаратуру та змогло відновити втрачені дані з персональних комп’ютерів. За інформацією видання ZN.UA, тискові піддавалися фахівці зі Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз, а також заступник керівника Міністерства юстиції Андрій Гайченко. Зокрема, на адресу експертів надходили недвозначні погрози щодо їх мобілізації та відправлення у зону бойових дій.
Одного з таких експертів одразу після підписання офіційного висновку затримали представники територіального центру комплектування, попри наявність у нього законного бронювання від призову. Проте в ході судового розгляду поки що не вдалося остаточно з’ясувати, хто саме виступав замовником чи організатором такого тиску.
У минулому Дмитро Борзих працював заступником Анатолія Матіоса, виконуючи свої обов’язки спільно з Русланом Кравченком, який згодом очолив Офіс генерального прокурора. Інформатори ZN.UA стверджують, що голова Печерського райсуду Руслан Козлов доводиться Борзих кумом, а сам експрокурор підтримує робочі контакти з Олегом Татаровим, Андрієм Смирновим та Олексієм Кулебою. Своєю чергою, Руслан Кравченко підтвердив факт знайомства з Борзих через спільну трудову діяльність у минулому, проте запевнив, що наразі жодних стосунків вони не підтримують.
Ще один резонансний факт стосується процедури отримання адвокатських свідоцтв у 2020 році. Тоді пан Матіос разом із чотирнадцятьма іншими колишніми працівниками прокуратури синхронно склали іспити та отримали документи на території Волинської області. Хоча початкові результати тестування анулювали, згодом їх законність вдалося відновити через судові інстанції.
Згодом Дмитро Борзих звернувся з позовною заявою до редакції ZN.UA та журналістки Інни Ведернікової, вимагаючи офіційного спростування оприлюднених фактів та компенсації судових витрат у розмірі 500 тисяч гривень. Зокрема, претензії стосувалися права працівників ЗМІ називати прізвище підозрюваної особи до вироку. Спочатку перший позов був відкликаний. Після повторної подачі документів суддя Євген Хайнацький оголосив власний самовідвід через особисте знайомство з позивачем. Аналогічно справу відвела і суддя Тетяна Ільєва.
Зрештою провадження передали на розгляд Олексію Соколову. Тринадцятого жовтня 2026 року він завершив розгляд справи всього за одне засідання, при цьому відмовившись задовольняти клопотання про перерву через оголошену повітряну тривогу.
Питання щодо походження статків і майна Борзих виникали ще в період його активної служби в прокуратурі. За відомостями проєкту Bihus.Info, він проживав у житловому будинку загальною площею 390 квадратних метрів, розташованому в селищі Лісники. Орієнтовна ринкова вартість оренди такого майна становила близько 90 тисяч гривень щомісяця, тоді як офіційна заробітна плата прокурора дорівнювала приблизно 31 тисячі гривень. Водночас цивільна дружина посадовця Дар’я Полякова володіла кросовером Range Rover Evoque та апартаментами вартістю приблизно три мільйони гривень.
Офіційну декларацію Борзих на певний час засекретили. Згодом до документа внесли оновлені дані про членів родини та вказали, що оренда частини будинку обходиться в 15 тисяч гривень. У червні 2018 року НАБУ закрило кримінальне провадження щодо можливого незаконного збагачення.
Ще один епізод пов’язаний із так званою справою «Карфаген» та фігурою генерала Служби безпеки України Сергія Дуки, інтереси якого представляє адвокат Владислав Кулинич. Раніше цей юрист працював разом із Дмитром Борзих у структурах військової прокуратури. Суддя Вищого антикорупційного суду Володимир Воронько також має давні професійні зв’язки з цими особами ще з часів роботи на Луганщині. Шостого листопада 2026 року прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури заявив офіційний відвід судді Вороньку через гостру суперечку щодо навмисного затягування судового процесу.