Послаблення валютних обмежень для населення, які нещодавно запровадив Нацбанк, формують додатковий девальваційний тиск на гривню. Про це пише колишній голова Ради НБУ Богдан Данилишин.

За його даними, у базовому сценарії оцінки Нацбанку такі: додатковий попит сягатиме $0,3–0,6 млрд на місяць; річне навантаження на резерви становитиме $3,6–7,2 млрд, якщо НБУ повністю компенсуватиме цей попит; додаткове ослаблення гривні порівняно зі сценарієм без реформи очікується на рівні близько 1,5–3,5% упродовж 3–6 місяців; додатковий вплив на інфляцію оцінюється приблизно у 0,2–0,5 в. п.

Водночас Данилишин зазначає, що існує і зворотний бік: можливе зростання потенційного попиту на валюту, збільшення обсягів інтервенцій, ризик доларизації заощаджень, додатковий канал відтоку капіталу та посилення залежності курсової стійкості від зовнішнього фінансування. За його словами, для курсу це означає помірний додатковий девальваційний тиск, але не автоматичне знецінення. У базовому сценарії НБУ покриватиме значну частину нового попиту за рахунок резервів, тому гривня може бути дещо слабшою, ніж без лібералізації. Водночас причин очікувати валютного обвалу саме через серпневі зміни немає.