Київське море зазнає серйозного впливу через бойові дії. Падіння “шахедів” і ракет у воду погіршує стан водойми, однак найбільших наслідків завдало затоплення аграрних угідь на Київщині. Із ріллі до водосховища змило великі обсяги добрив, що спричинило зменшення кисню у воді, її “цвітіння” та замор риби.
Про це пише “Інформатор” з посиланням на наукову роботу докторки філософії, екологині й науковиці Анни Куровської, яку вона захищала у Національному університеті біоресурсів і природокористування України. Дослідження присвячене процесу евтрофікації водойми, тобто її надмірному збагаченню поживними речовинами — азотом і фосфором. За словами науковиці, це призводить до “цвітіння” води, масового розмноження водоростей і деградації екосистеми.
Анна Куровська зазначає, що головною причиною критичної ситуації стало руйнування водної інфраструктури, зокрема дамб і гідротехнічних споруд, на самому початку вторгнення РФ. Так, 25 лютого 2022-го для захисту Києва була зруйнована дамба, яка захищала долину річки Ірпінь від затоплення.
“Відповідно, після руйнування відбулося значне затоплення сіл Демидів, і частково села Козаровичі, в тому числі — затоплені меліоровані угіддя… З полів відбувся змив великої кількості органічних, біогенних речовин, відходів різного характеру (покришки, пластикові пляшки, скло, тверді побутові відходи)”, – зауважила докторка філософії у галузі екології.
У результаті порівняно з довоєнним 2021 роком, тобто до руйнування дамби, у Київському морі вміст поживних речовин, тобто добрив, зріс до трьох разів. Як наголошує вчена, це підтверджують лабораторні дослідження води. Оскільки Київське водосховище займає найвище положення у каскаді Дніпровських водосховищ, ця ситуація не могла не вплинути і на нижчі водойми.
Авторка також вказує, що через це відбувається загибель риби, адже у воді стає менше кисню. Крім того, зменшується біологічне різноманіття через пригнічення росту, що пов’язано з цвітінням водоростей. Також відбуваються зміни у видовому складі.
“(Також підвищується) токсичність води — поява токсинів ціанобактерій (мікроцистини) є шкідливою для водної флори та фауни, та становить небезпеку для здоров’я людини при потраплянні всередину, або через прямий контакт із забрудненою водою. Також токсичність може спричинити дефіцит води в усіх галузях господарства”, – додає авторка дослідження.
Ще одним наслідком є зменшення розчиненого кисню у воді. Взимку це вже спостерігалося через надто товстий шар льоду, як писав Інформатор. Влітку ж зростання популяції водоростей на поверхні формує товстий шар, який блокує сонячне світло й заважає зануреним у воду рослинам, а також водоростям, фотосинтезувати й виробляти кисень. У результаті риба може почати задихатися не лише в холодну пору року, а й улітку.