Збройні сили США та Ізраїлю підготували конкретні плани відновлення ударів по Ірану після виборів у США. Про це повідомили американські посадовці та інші джерела, обізнані з перебігом обговорень, виданню The New York Times.
У межах підготовки до цієї військової операції американські та ізраїльські військові активізували навчання. Зокрема, літаки здійснювали польоти над Іраком, відпрацьовуючи маневри для ударів. За даними американських посадовців, цього тижня міністр оборони США Піт Гегсет зустрівся в Ізраїлі з прем’єр-міністром Біньяміном Нетаньягу для обговорення нових атак.
Серед імовірних цілей розглядаються енергетична інфраструктура Ірану, ядерні об’єкти, а також арсенали ракет і безпілотників. Деякі посадовці зазначають, що під час планування намагатимуться уникати нафтопереробних заводів та нафтової інфраструктури, оскільки Дональд Трамп прагне не допустити подальшого зростання цін на бензин.
Зокрема, серед потенційних цілей називають глибоко підземний ядерний об’єкт «Пікекс-Маунтін». Минулого тижня Трамп заявив, що розглядає можливість застосування проти нього авіабомби GBU-43/B Massive Ordnance Air Blast (MOAB) масою приблизно 10 тонн. За словами посадовців, він особливо захоплюється цією зброєю через її прізвисько — «Мати всіх бомб».
Водночас фахівці з озброєнь зауважують, що MOAB детонує над поверхнею землі та створює потужну ударну хвилю на великій площі, тому навряд чи зможе знищити такий підземний об’єкт, як «Пікекс-Маунтін», споруджений у гранітному масиві. Військові також попереджають, що бомбу має доставляти транспортний літак MC-130, який летить на відносно невеликій швидкості та буде вразливим до іранського зенітного вогню.
В Ірані заявляють, що в разі атаки на «Пікекс-Маунтін» відповіддю можуть стати удари по великих нафтопереробних заводах Саудівської Аравії, зокрема по об’єктах компанії Aramco, що спричинило б різкий стрибок цін на нафту та енергоносії. Окрім цього, іранські посадовці пообіцяли розширити перелік цілей у разі нових атак: окрім комерційних суден та регіональної енергетичної інфраструктури, під ударом можуть опинитися центри обробки даних і підводні інтернет-кабелі.
Частина посадовців вважає, що новий масштабний раунд атак здатний остаточно підірвати іранську економіку та змусити Тегеран піти на дипломатичні поступки після майже восьми місяців конфлікту. Проте існують сумніви щодо успішності відновлення війни порівняно з першим етапом інтенсивних ударів, що тривали з лютого до квітня.
Ті бойові дії призвели до глобального зростання цін на енергоносії та інфляції, погіршили безпекову ситуацію на Близькому Сході й суттєво виснажили запаси ракет-перехоплювачів Пентагону. Немає також стовідсоткової впевненості, що Трамп схвалить нові удари, адже протягом року він неодноразово накладав вето на плани масштабних операцій — востаннє цього місяця, коли військові вже були готові до атаки.
Поки США накопичують арсенал озброєнь, який має бути повністю розгорнутий до початку листопада, тривають дипломатичні зусилля. Американські переговорники використовують перспективу відновлення бойових дій як важіль тиску на Іран для досягнення поступок щодо ядерної програми та контролю над Ормузькою протокою. Наразі іранська сторона не готова поступатися в питанні ядерної програми, наполягаючи на відкладентті цього пункту на пізніший етап переговорів.
Деякі військові планувальники впевнені, що інтенсивна триденна кампанія завдасть Ірану настільки значних економічних збитків, що це змінить позицію Тегерана. Водночас американські посадовці вже неодноразово прогнозували крах Ірану, тоді як інші західні представники вказують на те, що уряд країни досі витримує економічний тиск.
Вибори в Ізраїлі, призначені на 27 жовтня, можуть ускладнити реалізацію планів. У разі поразки Біньямін Нетаньягу стане тимчасовим прем’єр-міністром, що ускладнить початок війни, на думку експертів. Проте аналітики не виключають, що він може використати загрозу неминучого спільного удару для примусу політичних суперників приєднатися до уряду національної єдності, що дозволило б йому довше залишатися при владі.
За словами посадовців, імовірність початку військової кампанії вже цього місяця є невисокою через політичні причини, оскільки Трамп, імовірніше, чекатиме на завершення виборів у США (на початку місяця він обіцяв не завдавати ударів до голосування).
Існують також побоювання щодо ескалації конфлікту. У середу Держдепартамент США наказав некритичним держслужбовцям та членам їхніх родин залишити Саудівську Аравію на тлі триваючих атак єменських хуситів на її території.
У Білому домі заявили, що адміністрація не коментує військові плани, «які можуть існувати або не існувати», наголосивши, що Дональд Трамп залишає відкритими всі можливості для недопущення отримання Іраном ядерної зброї.