Обурюватися дуже легко, але варто розуміти: без економічної діяльності військовим не буде навіть що їсти й що вдягати, не кажучи вже про набої. До речі, багато командирів теж не вирізняються скорботою. Але їм ніхто зауважень не робить.

Водночас військового дратують концерти у Києві, де десятки тисяч людей збираються в одному місці. Він ставить запитання: хто це дозволив, коли в країні війна.

Так само його бісить черга у МакДональдз. Окремо він каже, що його вибішує черга у Намелакі, де чек менше 1000 не платять. Саме це, за його словами, його бісить.