Мрія, яку обірвав удар по Дарниці: історія 15-річної Марії Польської

У ніч на 14 травня 2026 року під час однієї з найпотужніших ракетних атак Росії на Київ загинула 15-річна Марія Польська. Дівчина місяцями готувала вальс до випускного та мріяла стати хореографом. Уже наступного дня після трагедії кияни приносили квіти до зруйнованого будинку на Дарниці, де ще зовсім недавно була квартира Маші.

Про цю історію 30 червня розповіло видання The New York Times, повідомляє Інформатор. Автори матеріалу, Сіобан О’Ґрейді та Любов Шолудько, відтворили долю учениці київського ліцею №237, життя якої війна обірвала в ніч на 14 травня 2026 року. Маша Польська загинула, коли ракета влучила в житловий будинок на Дарниці. У той момент вона перебувала в під’їзді, де шукала укриття. Їй було 15 років.

Танцями Маша займалася з п’яти років. Неподалік від дому вона відвідувала студію, де танцювала джаз, а під час шкільних репетицій вальсу часто підказувала однокласникам, як рухатися точніше. Саме Маша запропонувала для вальсу пісню «Love Story» французької виконавиці Indila. Вона була найменшою дівчиною в групі й водночас найдосвідченішою, тому центральну роль віддали саме їй: під час танцю Машу мали піднімати й крутити.

«Я обрав Машу, бо ми обоє дуже добре танцюємо і були б центральною парою в групі», — сказав Єгор Холодрига виданню The New York Times.

Єгор був одним із найближчих друзів Маші. Він часто жартома звертався до неї різними прізвиськами, найчастіше — Машулею. У пару до них поставили Станіслава Могільнікова та Лору Черняєвську — найкращу подругу Маші, з якою вони не розлучалися від сьомого класу. Дівчата разом ходили до школи, дорогою зупинялися по желейки, а на шкільному майданчику мали дві улюблені гойдалки — їхні особливі місця зустрічі.

Біля під’їзду будинку поруч зі ст.м. Харківська, де Маша загинула разом із родиною, однокласники залишили на імпровізованому меморіалі дитячі іграшки та фотокартки з подругою. Фото: Оксана Парафенюк, NYT.

До випускного Маша готувалася заздалегідь і дуже уважно. Разом із мамою вона вибрала ресторан, де після танців мало відбутися святкування, і продумала меню. Також вона міркувала про сукню та зачіску. Дев’ятий клас мав стати особливим, адже частина однокласників після нього збиралася переходити до профтехучилищ, і для них це була остання можливість зібратися всім разом. Сама Маша планувала залишитися в ліцеї до одинадцятого класу, але прагнула зробити той вечір незабутнім для всіх.

Випускний відбувся вже без неї. У червні, в задушливому від спеки залі, серед батьків і вчителів, її партнер по танцю Єгор Холодрига вийшов на майданчик один. Він підняв праву долоню в порожнечу — туди, де мала стояти Маша.