Російська Федерація погодилася забезпечити Іран 90 пусковими пристроями для передових керованих ракет LMUR, також відомих як «Іздєліє 305», які російські військові активно застосовують у ході бойових дій проти України. Про це стало відомо з документації одного з ключових підприємств російського оборонного сектору, що опинилася в розпорядженні видання Financial Times. Замовлення охоплює період 2024–2025 років, причому замовник закодований як «К-10» — такий шифр «Рособоронекспорт» застосовує для позначення Ірану. Ці папери вказують на подальше посилення військово-технічного партнерства між Москвою та Тегераном після початку повномасштабного вторгнення РФ в українську державу у 2022 році.
Раніше Financial Times інформувала, що Російська Федерація надавала допомогу іранській стороні в розробці надзвукових крилатих ракет, здійснювала продаж переносних зенітно-ракетних комплексів «Верба», а також взаємодіяла у сфері даних, які можуть мати критичне значення для створення ядерної зброї.
Отриманий журналістами виробничий документ виявився додатком до травневого листування 2024 року, надісланого компанією «Вимпел», котра є одним з головних російських розробників ракетного озброєння та пускових систем. У цьому зверненні представники «Вимпелу» вимагали від іншого конструкторського бюро військово-промислового комплексу РФ — КБМ — пришвидшити відвантаження вузлів для двох різновидів ракетних платформ: АПУ-Л та АПУ-305, призначених переважно для монтажу на гелікоптерах. У тексті містилося застереження про те, що будь-які зволікання можуть поставити під загрозу виконання дев’яти діючих контрактів.
У доданій виробничій таблиці зафіксовано семеро клієнтів із Росії та двоє іноземних замовників. Серед останніх значиться Китай із замовленням на 192 установки АПУ-305, а також покупець під шифром «К-10», який замовив 90 одиниць АПУ-Л. Посилаючись на слова інсайдера та внутрішню російську документацію, яку вивчили репортери FT, державна структура «Рособоронекспорт» використовує кодове позначення «К-10» саме для іранської сторони.
Один із контрагентів на постачання навчально-бойових машин Як-130, з яким ознайомилися журналісти видання, чітко визначає замовника як «К-10, Іран». В іншому архівному файлі — графіку виробничих процесів за 2023 рік, що належить дочірній структурі держконцерну «Ростех», — вказано шість літаків Як-130, призначених для «К-10». Два з них планувалося зібрати протягом першого півріччя, а решту чотири — у другому.
Подібний графік повністю узгоджується з відкритими даними про поставки, що публікувалися раніше. Протягом 2023 року підконтрольне іранському уряду інформагентство Tasnim інформувало про прибуття до країни двох літаків Як-130. За інформацією Стокгольмського інституту дослідження проблем миру (SIPRI), усі шість одиниць техніки надійшли замовнику до завершення 2024 року.
Водночас первинна документація не дає стовідсоткового підтвердження того, чи були ці пускові установки фактично доставлені на територію Ірану. Обидва варіанти пускових платформ розроблені для запуску легких багатоцільових керованих ракет російського виробництва LMUR («Іздєліє 305»). Дані боєприпаси орієнтовані на знищення рухомих цілей і допускають коригування траєкторії оператором під час польоту. Маючи швидкість близько 230 метрів за секунду, вони долають дистанцію в 14 кілометрів приблизно за шістдесят секунд, перевершуючи за швидкісними показниками безпілотні літальні апарати. Подібне озброєння вирізняється високою ефективністю під час раптових атак та засідкових дій, оскільки залишає мінімум часу на захисну реакцію супротивника. Згідно з даними американського довідника сухопутних військ (Worldwide Equipment Guide), установки АПУ-Л створювалися для російських ударних гвинтокрилів Мі-28 та здатні транспортувати дві ракети, тоді як модель АПУ-305 розрахована на одну.
Іран вже володіє гелікоптерами Мі-28 російського виробництва. Восени, у листопаді 2023 року, заступник очільника оборонного відомства Ірану Мехді Фарахі оголосив про завершення переговорних процедур щодо інтеграції цієї техніки до лав іранських збройних сил. На початку січня 2026 року в глобальній мережі з’явилися фотознімки гвинтокрилів Мі-28 на об’єктах авіаційної інфраструктури Ірану, що офіційно підтверджує наявність подібних машин у розпорядженні країни.