Колишній бенефіціар фінансової установи «Дельта Банк» Микола Лагун наразі перебуває поза межами країни та розшукується на міжнародному рівні. Державна установа у вигляді Фонду гарантування вкладів фізичних осіб намагається стягнути з фігуранта та колишніх топменеджерів суму в розмірі 22,86 мільярда гривень. Правоохоронні органи вивчають детальну схему відтоку капіталу через закордонні юрисдикції, фіктивні фірми, об’єкти нерухомого майна та цифрові активи. Медійні джерела оцінюють доходи від контрольованих фінансистом активів сумою до двохсот тисяч доларів готівкою щомісячно. Згідно з даними видання «Коментарі», в ході слідчих дій та обшуків правоохоронці конфіскували чисельні печатки та папери стосовно понад двох сотень зарубіжних підприємств.
Реєстрацію акціонерного товариства «Дельта Банк» з ідентифікаційним кодом 34047020 було проведено 14 лютого 2006 року. Розподіл акціонерного капіталу складався з контрольного пакета Лагуна в розмірі 70,6 відсотка та частки компанії Cargill, яка володіла 29,4 відсотками. На початку весни, а саме другого березня 2015 року, фінустанову офіційно визнали банкрутом через неплатоспроможність. Станом на момент колапсу обсяг депозитних вкладів громадян досягав 31,5 мільярда гривень, підприємств — 12,5 мільярда, портфель кредитів становив 45 мільярдів, заборгованість за рефінансуванням перед НБУ дорівнювала 9,3 мільярда, а державні кошти оцінювалися у 8,4 мільярда. Загальна сума виплат з боку Фонду для компенсації постраждалим мала становити 16,3 мільярда гривень, причому до лютого 2024 року вкладникам вже перерахували 15,9 мільярда.
Протягом 2014 року банківська структура витратила 4,1 мільярда гривень на купівлю близько 535 мільйонів доларів на користь дванадцяти афілійованих компаній, проводячи транзакції зокрема через Baltic International Bank. Використовуючи схему back-to-back, фінустанова гарантувала власними фінансами позики офшорних структур, які згодом не повертались, через що банк втрачав заставне майно. Через Meinl Bank було проведено 87,3 мільйона доларів, а через Bank Winter — 50 мільйонів, тоді як сукупний показник таких операцій через Meinl Bank, Bank Frick, East-West United спільно з Bank Winter сягнув 437,2 мільйона доларів.
Судовий процес під номером 910/21280/21 відображає вимоги Фонду щодо стягнення 22 861 522 608 гривень. У якості відповідачів залучено Миколу разом з Антоніною Лагунами, Олену Попову, Віталія Масюру, Дениса Тарасюка, Марціна Фіглюса, Валентина Засуху та Ярослава Порохняка. Наприкінці липня 2024 року судостанці винесли рішення про відмову в позові, розгляд апеляційної скарги перенесли на 24 листопада 2026 року, причому слухання проходять у закритому режимі через наявність банківської таємниці. Додаткові претензії Фонду стосуються суми в 791,2 мільйона гривень у межах судового провадження №910/7338/19.
Окремі кримінальні справи стосуються незаконного виведення 76,5 мільйона доларів, розкрадання понад 1,1 мільярда гривень та ухилення від сплати податків. Матеріали під номером 761/8406/23 зосереджені на транскордонному перерахуванні 76,5 мільйона доларів на користь нерезидента. Кримінальне розслідування №761/25125/23 охоплює позику для пов’язаної фірми на 450 мільйонів гривень, з яких вдалося повернути лише 200 мільйонів. Двадцять другого жовтня 2024 року фігуранта офіційно розшукують міжнародні інстанції в контексті податкової справи №372/1505/23 та провадження №12021000000000940 стосовно цінних паперів. Протягом 2023 року колишній банкір робив спроби ініціювати процедуру власного банкрутства через гігантські боргові зобов’язання перед Національним банком, державними «Ощадбанком» та «Укрексімбанком».
Четвертого травня 2026 року було зареєстровано нове провадження за номером 42026000000000563 відповідно до третьої частини статті 209 Кримінального кодексу України, яка стосується легалізації незаконно здобутих коштів. Детективи перевіряють факти переоформлення на підставних осіб понад трьох сотень гектарів земельних ділянок на Київщині, Чернігівщині й Івано-Франківщині, а також житлової та комерційної нерухомості, автопарку, цінних паперів і бізнес-активів в українській юрисдикції, Польщі та Республіці Кіпр.
Контроль над зазначеними активами слідчі органи асоціюють з колишніми працівниками фінустанови Максимом Черновим, Денисом Тарасюком і Анною Гуцалюк. Юристка Гуцалюк володіє 94 відсотками компанії «Бірайт Адвокасі» з кодом ЄДРПОУ 41740126, де раніше співвласником виступав Тарасюк, а рештою учасників є Ірина Цвера та Олексій Гук. Протягом 2025 року ця адвокатська структура відзвітувала про дохід у розмірі 1,072 мільйона гривень та збитки на рівні 365,8 тисячі гривень. На тлі санкційних обмежень компанія «Агро Грін Менеджмент» (ЄДРПОУ 45151539) тридцятого липня 2025 року була передана від британської структури PE Investments Limited до Тетяни Кузуб, після чого провела ребрендинг на «Респен» із перенесенням юридичної адреси до міста Херсон. Одинадцятого серпня 2026 року судова інстанція винесла ухвалу про відмову в накладенні арешту на корпоративні права фірм «Респен» та «Бірайт Адвокасі».
Проведені слідчі дії у приміщеннях, підконтрольних Чернову та Тарасюку, дозволили вилучити масу штампів, архівну банківську документацію та досьє на понад двісті нерезидентів. Правоохоронці заарештували цифрові гаманці восьми громадян на платформі Binance, які співпрацюють з Nest Exchange, Nest Clearing and Custody, Nest Trading Limited, а також платіжні картки Revolut та банківські рахунки в Wise, Monese, Erste Bank і Ziraat Bankasi. Наразі здійснюється перевірка інформації щодо конвертації надходжень від оренди в криптовалютні активи з подальшим інвестуванням в будівельні об’єкти та нерухомість.
Згідно з ухвалою суду в рамках справи №752/18878/26, датованою 11 серпня 2026 року, заблоковано частки у статутних капіталах таких підприємств: «Концепт Холдинг» (ЄДРПОУ 39560773) вартістю 235,69 мільйона гривень, «Крем-1» (ЄДРПОУ 36148777) — на 169,51 мільйона, «Агалем» (ЄДРПОУ 36425844) — на 142,99 мільйона, «ТМ Холдинг» (ЄДРПОУ 35921110) — на 74,15 мільйона, а також інвестиційний фонд «Арис» (ЄДРПОУ 38518280) — на 51,8 мільйона гривень. Наведені фінансові показники демонструють номінальну оцінку корпоративних прав, а не остаточно встановлений судом розмір завданих збитків.