Лише трохи більше ніж половина кави, яку щодня п’ють українці, є справжньою та завезеною “в білу”. Решта ж – або підробка, або контрабанда, або така, що потрапила в країну не зовсім легально. Схем “контрабасу” безліч – від уникнення митного оформлення до ввезення під виглядом гуманітарної допомоги. Результат – величезні збитки для держави. Адже ринок кави в Україні оцінюється в десятки мільйонів євро. OBOZ.UA поспілкувався з офіційними імпортерами продукту та дізнався, звідки в Україну везуть нелегальну каву, хто допомагає нечесним постачальникам та хто купує в них продукт. А крім того, дізнався, які компанії насичують країну контрабандою.

Ринок “контрабанди” величезний. Загалом же, розповів ЗМІ представник офіційного імпортера одного з найвідоміших у Європі кавових брендів (прізвище та назву компанії не називаємо задля збереження анонімності. – Ред.), ринок нелегальної кави в Україні величезний. За його словами, третина продукту завезена в країну або “в чорну”, або “в сіру”. “Якщо до “офіційної” кави додати відсотків 30, яка везеться нелегально, це й буде обсяг ринку”, – зазначив він.

Основним же маршрутом, яким нелегальний продукт потрапляє в країну, за його словами, є Польща. Також, підкреслюється, значні обсяги заходять через кордони з іншими державами-сусідками України – Угорщиною, Словаччиною та Румунією. Утім, тут важливо акцентували на словах “заходять через кордони”. Адже, пояснює Сергій, те, що нелегальну каву завозять із цих країн, не означає, що саме там її й купили.

Самих же способів незаконного – або напівзаконного – завезення кави в Україну є безліч. Серед них, за словами Сергія, вирізняються: Пряма контрабанда, без митного оформлення “Сквозняк” (проїзд транзитом) “Бусики” (розфасовка вмісту фури по мікроавтобусах) Заниження ваги товару Заниження митної вартості (маніпуляції з інвойсом) Імпорт під виглядом гуманітарної допомоги.

Хто допомагає контрабандистам. А втім, визнає Сергій, самі по собі ці схеми існувати не могли б. Адже, враховуючи обсяги тіньового продукту, митники виявляли б нелегальний товар. Тому зрозуміло, що “чорні” та “сірі” імпортери працюють під чиїмось прикриттям. Однак чиїм? За словами Сергія, часто самих митників. Зокрема, зазначає він, саме за домовленостями з ними можуть здійснюватися схеми зі зниженням ваги або митної вартості товару. “Якщо є домовленості, то це можуть пропустити. Також можуть бути домовленості в схемі з бусиками – скажімо, скільки коштує одна така машина. І тоді на миті ПДВ у 20% ви можете “виграти” до 10%”, – розповів імпортер.

Скільки втрачає держава. Втрати ж держави від таких дій, як констатується, значні. За приблизними оцінками, йдеться про 100 млн євро недоотриманих доходів. “Рахуючи грубо – обсяг ринку складає десь 130-150 тис. тонн. Хоча, ймовірно, навіть більше, бо ще ж є сира кава. З усім тим, беремо третину – це близько 50 тис. тонн – і множимо на 10 євро. Стільки коштує кілограм кави. Потім отриману суму множимо на 20%. Оце, грубим мазком, і буде сумою збитків від “чорних” та “сірих” імпортерів”, – пояснив логіку розрахунків Сергій. Він також наголосив, що ці цифри є приблизними, а тому приймати їх за офіційні не варто.

Утім, зазначив він, збитків державі завдають не лише контрабандисти. Іншою ж проблемою ринку, за його словами, є підроблена кава. “Є офіційні імпортери, є контрабанда і є підробка. Підроблюють каву відомих брендів. І роблять це так якісно, що продукт дуже важко відрізнити від оригіналу”, – визнає спеціаліст. Обсяг же ринку фальсифікату значний. За оцінкою спеціаліста, підробленою є 10% всієї кави в Україні. “Якщо подивитись новини, то ледь не кожні пів року викривають такі виробництва”, – констатував він.

Де продають нелегальну каву. Збувають же “чорну” каву контрабандисти, за його словами, передусім на ринках. Тобто там, де найпростіше уникнути контролю.