За даними видання Wall Street Journal, що посилається на власні джерела, Київ спочатку розраховував поставити на паузу атаки по російських нафтопереробних підприємствах принаймні до середини листопада або ж до завершення виборів до Конгресу США.
Попри це, схоже, що відповідні рейди відновилися вже поточного дня. Американське медіа зазначає, що тимчасове згортання операцій стало наслідком серйозного тиску з боку Дональда Трампа.
Як стало відомо, ще в жовтні структурам, які координують далекобійні заходи, наказали згорнути нафтові атаки одразу після довершення вже затверджених місій. Сама ж зупинка стартувала на старті попереднього тижня.
Інсайдерські джерела розповідають, що очільник оборонного відомства Хмара поінформував Володимира Зеленського про доцільність тимчасового припинення таких дій з огляду на заплутані дипломатичні обставини. Український лідер погодився з цією позицією, проте наголосив, що армія залишає за собою право знову відкрити вогонь за власним рішенням.
Під час спілкування з пресою у вівторок глава держави підтвердив відсутність офіційних заборон на бомбардування нафтопереробних об’єктів у РФ. Зокрема, він зазначив, що українські бійці останніми днями діяли дещо стриманіше, однак жодних директив про повну заборону ударів по НПЗ підрозділи не отримували.
Двоє представників американської влади розповіли, що 20 жовтня в Осло відбулася зустріч, під час якої родич Трампа Джаред Кушнер ультимативно вимагав від українського президента припинити обстріли нафтовидобувної інфраструктури. Один із поінформованих осіб назвав цей діалог украй напруженим і безкомпромісним. Аргументуючи це, Кушнер наголошував на тому, що разом зі Стівом Віткоффом вони докладають величезних зусиль та витрачають ресурси для посередницької місії з Москвою, тому місячне затишшя в атаках могло б стати знаком вдячності Сполученим Штатам з боку Києва.
Крім того, партнери з Європи також радили Зеленському утримуватися від подібних акцій аж до голосування у Штатах через побоювання зіпсувати двосторонні контакти між Києвом та Вашингтоном.
Видання зазначає, що українська сторона намагалася домогтися зустрічних кроків в обмін на поступки. Зокрема, обговорювалися варіанти двостороннього енергетичного перемир’я з Кремлем, передача додаткових зенітних комплексів Patriot або згода на застосування мережі Starlink всередині Росії задля знищення ворожих ракетних комплексів. Проте жодна з цих ідей не знайшла підтримки чи подальшого продовження.
Інсайлери також розкрили деталі про те, що 21 жовтня американський політик особисто звернувся до Ілона Маска з вимогою повернути повноцінне функціонування супутникового зв’язку для потреб ЗСУ. У результаті термінали знову запрацювали без колишніх обмежень 24 жовтня.
Попри офіційні спростування Вашингтона щодо наявності зв’язку між цими подіями, окремі українські посадовці переконані у їхньому тісному переплетенні, адже урядовці в Києві гостро потребували сприяння американської адміністрації задля розблокування зв’язку.