Стрийський міськрайонний суд Львівської області виніс обвинувальний вирок у справі № 456/5004/24 щодо священника Свідків Єгови, якого звинувачували за статтею 336 Кримінального кодексу України — ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.Суд визнав провину доведеною та призначив покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.Обставини справиЯк встановив суд, 16 квітня 2024 року обвинувачений прибув до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, де пройшов військово-лікарську комісію. За довідкою ВЛК № 1622 його визнали придатним до військової служби у воєнний час. Того ж дня йому вручили повістку з вимогою з’явитися 17 квітня 2024 року для відправлення до навчальної військової частини. Особу письмово попередили про кримінальну відповідальність за ухилення від мобілізації.У зазначений час до ТЦК та СП чоловік не з’явився. Працівники центру склали акт про неявку. Суд встановив, що обвинувачений не мав підстав для відстрочки, передбачених статтею 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а його дії були умисними.Позиція обвинуваченого й захистуОбвинувачений своєї провини не визнав. Він пояснив, що є охрещеним Свідком Єгови з 2013 року, а з 2023 року — священнослужителем (старійшиною) релігійної громади. За його словами, віровчення забороняє проходження військової служби у будь-якій формі, включаючи навчання військовим спеціальностям. Він зазначив, що письмово звертався із заявами про заміну військової служби на альтернативну (невійськову) та готовий виконувати цивільний обов’язок перед державою.Захист наполягав, що частина четверта статті 35 Конституції України гарантує право на заміну військового обов’язку альтернативною службою у разі конфлікту з релігійними переконаннями. Посилалися на практику Верховного Суду та рішення Європейського суду з прав людини щодо сумлінної відмови від військової служби. На думку сторони захисту, відсутність механізму альтернативної служби під час мобілізації не може бути покладена у провину особі.Правова оцінка судуСуд ретельно проаналізував положення Конституції України, законів «Про військовий обов’язок і військову службу» та «Про альтернативну (невійськову) службу», а також практику Верховного Суду, зокрема висновки об’єднаної палати Касаційного кримінального суду від 27 жовтня 2025 року у справі № 573/838/24.У вироку вказано, що альтернативна служба в Україні передбачена як заміна строкової військової служби, але не служби за призовом під час мобілізації. Законодавство не визначає процедури заміни мобілізаційної служби на альтернативну. В умовах воєнного стану держава має законну мету — забезпечення оборони та збереження існування нації, а право на свободу віросповідання не є абсолютним і може бути обмежене, якщо це передбачено законом і є пропорційним.Суд дійшов висновку, що обвинувачений, будучи військовозобов’язаним та придатним до служби, усвідомлював обов’язок з’явитися за повісткою та умисно його не виконав. Сукупність доказів — довідка ВЛК, акти про відмову та неявку, копія повістки, показання свідків, матеріали досудового розслідування — підтвердила провину поза розумним сумнівом.Яке покарання призначив судОбставин, що пом’якшують або обтяжують покарання, суд не виявив. Враховано, що обвинувачений раніше не судимий, має сім’ю та малолітню дитину, але вчинив злочин в умовах воєнного стану. Суд відмовив у застосуванні статті 75 КК України про звільнення від відбування покарання з випробуванням, посилаючись на усталену практику Верховного Суду у справах про ухилення від мобілізації.Покарання призначено у мінімальній межі санкції статті 336 КК України — три роки позбавлення волі. Строк відбування визначено з дня фактичного затримання для виконання вироку.Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.