У 2024 році Верховна Рада України ухвалила Закон № 3585, спрямований на реформування Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Тоді ж набули чинності положення про реорганізацію апарату Комісії в офіс, що позбавило працівників статусу державних службовців, а також було розширено повноваження та гарантії незалежності Регулятора. Склад Комісії було збільшено з 7 до 8 осіб. Проте норми щодо конкурсного відбору голови та членів Комісії, а також гарантії від необґрунтованого звільнення, були відкладені до 1 січня 2026 року.
Це дало змогу Президентові України 31 грудня 2025 року звільнити голову НКЦПФР Руслана Магомедова та призначити на цю посаду Олексія Семенюка без проведення конкурсу. Згодом, у перші дні 2026 року, було звільнено двох членів Комісії — Ярослава Шляхова та Юрія Бойка за їхніми заявами, поданими ще у вересні. У результаті НКЦПФР опинилася у мінімально працездатному стані: згідно із законом, для ухвалення рішень необхідна присутність п’яти членів та п’ять голосів. У такому складі Комісія працює дотепер.
Наразі існує три очевидні вакансії та одна неочевидна: шестирічний термін повноважень Максима Лібанова, призначеного у 2018 році, сплив у 2024 році. Згідно із законом, він продовжує виконувати обов’язки до призначення нового члена Комісії. 27 травня 2026 року Президент своїм Указом № 443/2026 утворив конкурсну комісію, яка з 1 серпня оголосила конкурс на три посади. На місце Максима Лібанова відбір не оголошували, хоча сам Лібанов подався на одну з вакантних посад. Це створює юридичну колізію, де він може залишатися членом Комісії незалежно від результатів конкурсу.
Додатково виникає питання щодо відповідності структури управління Конституції, що було закріплено в меморандумі з МВФ. Уряд вніс до Верховної Ради законопроєкт № 16067 від 14.09.2026, згідно з яким НКЦПФР має стати центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що утворюється Кабінетом Міністрів України у складі голови та чотирьох членів. Це створює невизначеність щодо майбутнього складу Комісії, оскільки після призначення трьох нових членів за указом Президента їхня кількість може зрости до семи або восьми осіб. Наразі урядовий законопроєкт не надає відповідей на питання щодо трансформації органу та подальшої долі поточних посадовців.