Страх конфіскації вкладів посилив відтік коштів із банків РФ

У Росії фіксують рекордне виведення готівки з банків: громадяни забирають мільярди, побоюючись, що Кремль може спрямувати депозити на військові потреби. Така тенденція б’є по ліквідності банків і послаблює можливості влади залучати кошти через облігації для фінансування війни в Україні.

Як повідомляє Washington Post, росіяни масово знімають гроші з банківської системи на тлі частіших ударів українських безпілотників і зростання страхів щодо можливого вилучення вкладів для покриття воєнних витрат.

За даними Центрального банку Росії, лише за перші два тижні серпня з рахунків зняли майже 3,4 мільярда доларів (286,4 мільярда рублів). Перед цим у липні було виведено 7,3 мільярда доларів, а в червні — понад 4,5 мільярди доларів.

Тарас Скворцов, високопоставлений керівник Сбербанку, найбільшого російського роздрібного фінансового закладу, заявив, що загальна сума коштів, знятих цього року, може майже вдвічі перевищити обсяг, зафіксований у перший рік повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

За словами Скворцова та колишнього високопоставленого російського фінансового чиновника, масове вилучення коштів створює проблеми з ліквідністю і додатково перевантажує фінансовий сектор. Ситуацію ускладнює й те, що система вже перебуває під тиском через зростання безповоротних боргів після урядового кредитного буму, спрямованого на розширення воєнного виробництва.

Колишній чиновник фінансового відомства, який говорив на умовах анонімності, пов’язав зростання паніки з атаками дронів: “Бездротники літають. Все горить. Нервовість зростає. І, можливо, у людей починає складатися здоровий глузд: готівкові гроші потрібно зберігати під подушкою, а не десь у банку, де їх можуть ніколи не повернути”.

Він також зазначив: “Для деяких банків це справді проблема, — сказав колишній чиновник. — Вони цього не очікували та вклали всі гроші в інші місця, а люди приходять і забирають пів трильйона рублів на місяць”.

Олександра Прокопенко, колишня радниця Центрального банку Росії, вважає, що активне зняття коштів свідчить про зростання недовіри серед населення. За її словами: “Це означає, що люди не довіряють російській банківській системі, як і фінансовій. Все це наслідок страху, що в Кремлі націоналізують депозити”.

На її думку, такий сценарій малоймовірний, однак вона не відкидає, що влада може запровадити обмеження на зняття готівки.

З початку року загальний обсяг виведених коштів уже перевищив 24,7 мільярда доларів (2 трильйони рублів), які було вилучено в перший рік після вторгнення в лютому 2022 року.

У перші два тижні вторгнення з фінансової системи РФ вивели 23 мільярди доларів. Тоді уряд зупинив відтік за допомогою жорсткого контролю за рухом капіталу та різкого підвищення відсоткових ставок.

Тепер великі компанії також намагаються вивести свої кошти з-під контролю російських регуляторів через посилення занепокоєння щодо можливої конфіскації активів. Як зазначив колишній російський чиновник, це ще більше ускладнює ситуацію.

За інформацією Центрального банку, у другому кварталі 2026 року з Росії було виведено понад 9,4 мільярда доларів.

Стан російської економіки дедалі більше погіршується. Минулого місяця Міністерство фінансів було змушене скасувати заплановані випуски облігацій, хоча залежність від цього інструменту зростає на тлі великого бюджетного дефіциту, збільшення витрат на армію та стагнації економіки.

Крейг Кеннеді, колишній віцеголова інвестиційного відділу Bank of America Merrill Lynch, а нині науковий співробітник Центру вивчення Росії та Євразії при Гарвардському університеті, заявив: “Якщо і є зловісна ознака перевищення імперських повноважень, то це, безсумнівно, одна з них. У великих держав не буває повторних банкрутств, пов’язаних з випуском державних облігацій, посеред війни”.

Він додав, що після урядових розпоряджень щодо нарощування кредитування оборонного сектору російські банки “схоже, мають настільки велику частку заборгованості перед нежиттєздатними позичальниками, що не впевнені в тому, як буде проведено реструктуризацію, коли вона відбудеться і яку частину цих коштів їм доведеться покрити”.

Про чутливість Кремля до напруження у фінансовій системі, як зазначається, свідчить і те, що головний економіст ВЕБ, одного з найбільших державних банків країни, Андрій Клепач, був звільнений зі своєї посади минулих вихідних після заяви про те, що Росія не зможе виграти війну на виснаження проти України, поки Київ користується підтримкою Заходу.

Дефіцит бюджету РФ за січень-липень уже сягнув 6,46 трильйона рублів (76,1 мільярда доларів). Це значно більше за прогноз на весь рік, який становив 3,8 трильйона рублів. На цьому тлі посилюються побоювання, що Кремль може конфіскувати доходи великих підприємств для фінансування війни.

Соратник одного російського мільярдера сказав: “Якщо уряду знадобляться гроші, Путін просто захопить активи. Йому байдуже. І я думаю, що саме до цього все йде”.

Колишній чиновник фінансового відомства також наголосив: “Крім того, існує відчуття, що політична влада стає менш стабільною, і це той період, коли краще не бути присутнім”.