Європейські країни змирилися з тим, що прохід танкерів через Ормузьку протоку, ймовірно, вже не буде безплатним. Як повідомляє Bloomberg, тепер головне питання полягає у вартості такого проходження.

За даними джерел видання, низка провідних європейських держав погоджується з тим, що судна в Ормузькій протоці сплачуватимуть збори Ірану та Оману. Двоє анонімних учасників дискусії підтримують перспективу запровадження будь-якої плати за послуги в Ормузі. Вони також зазначили, що деякі представники арабських країн Перської затоки поділяють таку думку, хоча це не є офіційною позицією їхніх урядів.

Водночас наразі незрозуміло, які саме види зборів та в яких розмірах будь-яка країна була б готова сплачувати.

Тим часом США, Саудівська Аравія, ОАЕ, Катар, Кувейт і Бахрейн продовжують наполягати, що будь-які збори за користування цим водним шляхом є неприйнятними. Вони побоюються створення прецеденту, за якого інші країни також почнуть брати плату за водні шляхи. Натомість Оман попереджає союзників, що судна в Ормузькій протоці можуть бути зобов’язані платити.

Як повідомляють джерела, країни Європи прийняли думку про додаткові витрати, але закликали іранських та оманських чиновників не дискримінувати судна за ознакою громадянства.

Зокрема Велика Британія і Франція наполягають на створенні міжнародної морської коаліції для допомоги у розмінуванні Ормузької протоки. Однак її розгортання залежатиме від успіху мирних переговорів між США та Іраном.

Іран і ключове західне військово-морське угруповання вже запропонували по одному коридору для транзиту через Ормузьку протоку. Водночас уряд Бахрейну заявив, що навіть не натякав на схвалення зборів або мит із суден, які прямують через протоку.

За словами одного з джерел, Оман вивчає Малакську протоку в Азії як потенційну модель, яка могла б задовольнити Іран та решту світу. Однак подібне рішення мають ухвалити всі держави Перської затоки. Також невідомо, чи погодиться на це Іран.

Варто зазначити, що Індонезія, Малайзія та Сінгапур стягують плату із суден за будь-які необхідні навігаційні та охоронні послуги у цій протоці.

Нагадаємо, Ісламська Республіка фактично перекрила цей водний шлях наприкінці лютого на початку бомбардувань США та Ізраїлю. Пізніше Вашингтон заблокував судна, які не допускали їх до іранських портів.

Це спровокувало різке зростання цін на енергоносії та дефіцит інших товарів. З початку війни Іран вимагав певного контролю за рухом судів через протоку.