Фінська держава розглядає перспективи зведення протитанкових загороджень за українською методикою з метою зміцнення захисту своїх східних рубежів. Такі ініціативи є елементом загальної стратегії посилення східного крила Північноатлантичного альянсу на тлі процесу відродження воєнних потужностей Російської Федерації.
Про це в інтерв’ю виданню Bloomberg повідомив керівник Сухопутних сил Фінляндії генерал-лейтенант Пассі Вялімякі. За його твердженням, російська сторона вже розпочала процес відновлення власних армійських ресурсів попри триваючу повномасштабну агресію проти української держави. Водночас наявна практика бойових дій в Україні демонструє, що розгалужені лінії оборони разом із протитанковими загородженнями здатні суттєво гальмувати просування нападників. За словами Вялімякі, наразі жодна зі сторін збройного протистояння не відшукала ефективного методу подолання подібних фортифікацій із відновленням масштабних маневрених операцій.
Сухопутний кордон між Фінляндією та Росією простягається на 1340 кілометрів, що охоплює приблизно половину загальної протяжності суходійних меж НАТО з РФ. Проте місцевому військовому керівництву доводиться брати до уваги специфічні кліматичні та ґрунтові чинники. «У Фінляндії обставини набагато складніші. Якщо ми почнемо зводити укріплення і рити протитанкові рови або перешкоди такої ж глибини, як це робиться в Україні, то скільки часу знадобиться місцевій природі, аби перетворити їх на штучні водойми?» – зауважив командувач.
Офіцер також звернув увагу на поступове поповнення російських арсеналів озброєнь. Зокрема, на склади зберігання надходять танки модифікації Т-90, бойові машини піхоти БМП-3 та самохідні артилерійські установки 2С19. Як підкреслив генерал, Гельсінкі не здатні зупинити процес переозброєння РФ, проте намагаються стримати потенційну агресію шляхом переконання російського командування у неминучості провалу такого нападу.
Після старту масштабного російського вторгнення в Україну Фінляндія підвищила рівень боєготовності та за два роки організувала навчальні збори для 60 тисяч резервістів. Країна також активно розвиває інститути призову та територіального резерву. У випадку війни фінські оборонні сили здатні залучити приблизно 280 тисяч військовослужбовців.
На сьогодні в країні триває масштабне реформування сухопутних військ, яке розраховане на період до кінця 2030-х років. Воно передбачає оновлення військової техніки, архітектури армії, рівня боєготовності та здатності до тривалого ведення бойових дій. Окрім цього, держава розширює свій арсенал самохідних гармат K9, модернізує важкі реактивні системи залпового вогню, здатні вражати об’єкти на дистанції близько 500 кілометрів, а також готується до заміни бойових машин піхоти БМП-2.
Командувач акцентував увагу на тому, що український досвід висвітлив усю серйозність повітряних та ракетних ризиків. За його словами, для надійного захисту недостатньо лише перехоплювати ракети й безпілотники — критично важливо мати потенціал знищувати пускові платформи супротивника ще до здійснення запусків. Для Фінляндії це питання постає особливо гостро, оскільки йдеться про завдання ударів по об’єктах, розташованих безпосередньо на російській території.