Штурм під Лиманом: як ЗСУ вперше масовано задіяли 28 наземних бойових роботів

За інформацією з ворожих військових Telegram-каналів, підрозділи Збройних сил України здійснили масштабну атаку на позиції окупантів у районі Лимана із залученням значної кількості бойових наземних роботів. У мережі з’явилися відеокадри, що зафіксували штурмові дії 28 наземних роботизованих платформ, які належать Третьому армійському корпусу ЗСУ, спрямовані проти сил 20-ї армії РФ.

Згідно з наявними даними з джерел, до складу штурмової групи входили дві машини, озброєні автоматичними гранатометами Mk-19, вісімнадцять одиниць техніки з двома протитанковими гранатометами AT-4 на кожній, а також вісім роботів-камікадзе. Повідомляється, що російським силам вдалося зупинити цей наступ завдяки активному використанню FPV-дронів та безпілотників із боєприпасами для скидання.

Офіційні представники українського командування поки що не коментували цей епізод. Водночас варто нагадати, що Третій армійський корпус ще у вересні офіційно звітував про залучення наземних платформ у ході операції «Вівальді» на Лиманській ділянці фронту. Тоді робототехніка, оснащена двома гранатометами Bullspike, спочатку вела вогонь по укріпленнях противника, після чого здійснювала самопідрив безпосередньо на цілях.

Паралельно розробкою та випробуванням аналогічних бойових систем займається і російська сторона. Ще на початку весни 2024 року під Авдіївкою війська РФ залучали гусеничні комплекси з автоматичними гранатометами для вогневої підтримки штурмів, а згодом з’явилися й інші зразки, серед яких платформи «Кур’єр» та «Імпульс». Проте масштабних випадків одночасного використання кількох десятків таких бойових машин російською армією в наступальних операціях поки не зафіксовано.

Беручи до уваги стрімке взаємне переймання ефективних тактичних рішень сторонами конфлікту, масове залучення бойових роботів у майбутніх зіткненнях може стати повсюдним трендом вже найближчим часом. Це створює серйозні потенційні загрози, особливо у разі інтеграції систем штучного інтелекту для автоматичного розпізнавання цілей. Коли рішення про ураження ухвалюватимуть алгоритми, а не живі оператори, застосування подібної техніки в умовах щільної забудови населених пунктів може призвести до масштабного знищення всього живого, включно з цивільним населенням.